Екранування символів: \n, \u{...}
Екранування символу представляє символ, який не може бути зручно представлений у своїй буквальній формі.
Синтаксис
\f, \n, \r, \t, \v
\cA, \cB, …, \cz
\0
\^, \$, \\, \., \*, \+, \?, \(, \), \[, \], \{, \}, \|, \/
\xHH
\uHHHH
\u{HHH}
Примітка:
,не є частиною цього синтаксису.
Параметри
HHHШістнадцяткове число, що представляє кодову точку Unicode, що відповідає символу. Форма
\xHHповинна містити дві шістнадцяткові цифри; форма\uHHHHповинна містити чотири; форма\u{HHH}може містити від однієї до шести шістнадцяткових цифр.ʼ
Опис
В регулярних виразах працюють наступні екранування символів:
\f,\n,\r,\t,\vТакі ж, як у рядкових літералах, за винятком
\b, що представляє у регулярних виразах межу слова, якщо не знаходиться у класі символів.\c, після чого стоїть літера відAдоZабо відaдоzПредставляє контрольний символ зі значенням, що дорівнює остачі від ділення значення символу літери на 32. Наприклад,
\cJпредставляє розрив рядка (\n), оскільки кодова точкаJдорівнює 74, а остача від ділення 74 на 32 дорівнює 10, що є кодовою точкою розриву рядка. Оскільки велика літера та її мала форма мають різницю 32,\cJта\cjеквівалентні. У цій формі можна представити контрольні символи від 1 до 26.\0Представляє символ U+0000 NUL. Після нього не може стояти цифра (що зробило б його історичним вісімковим екрануванням).
\^,\$,\\,\.\*,\+,\?,\(,\),\[,\],\{,\},\|,\/Представляє сам символ. Наприклад,
\\представляє зворотну скісну риску, а\(– ліву дужку. Ці символи в регулярних виразах є синтаксичними символами (наприклад,/є межею регулярного виразу), тому вони потребують екранування, якщо не знаходяться у класі символів.\xHHПредставляє символ, що має дану шістнадцяткову кодову точку Unicode. Шістнадцяткове число повинно складатися рівно з двох цифр.
\uHHHHПредставляє символ, що має дану шістнадцяткову кодову точку Unicode. Шістнадцяткове число повинно складатися рівно з чотирьох цифр. Два такі екранування можна використовувати для представлення сурогатної пари у режимі з урахуванням Unicode. (У режимі без урахування Unicode вони завжди будуть двома окремими символами.)
\u{HHH}(Лише в режимі з урахуванням Unicode) Представляє символ, що має дану шістнадцяткову кодову точку Unicode. Шістнадцяткове число може містити від 1 до 6 цифр.
У режимі без урахування Unicode, екранування символів, що не належить до перелічених вище, стає екрануванням ідентичності: воно представляє символ, що йде після зворотної скісної риски. Наприклад, \a представляє символ a. Ця поведінка обмежує можливість введення нових екранувань символів без порушення сумісності з попередніми версіями, тому вона заборонена у режимі з урахуванням Unicode.
У режимі без урахування Unicode ], { і } можуть зустрічатися буквально, якщо неможливо сприйняти їх за кінець класу символів або межу квантора. Це нерекомендований синтаксис, залишений заради сумісності у Вебі, і на нього не слід покладатися.
У режимі без урахування Unicode екранування символів у межах класів символів у формі \cX, де X – це число або _, кодуються так само, як і ті, що містять літери ASCII: \c0 – те саме, що й \cP, якщо взято остачу від ділення на 32. Крім того, якщо форма \cX зустрічається де завгодно, де X не є одним із розпізнаних символів, то зворотна скісна риска вважається буквальним символом. Ці форми синтаксису також нерекомендовані.
/[\c0]/.test("\x10"); // true
/[\c_]/.test("\x1f"); // true
/[\c*]/.test("\\"); // true
/\c/.test("\\c"); // true
/\c0/.test("\\c0"); // true (синтаксис \c0 підтримується лише у класах символів)
Приклади
Використання екранувань символів
Екранування символів корисні тоді, коли є потреба шукати збіг із символом, який не легко представити у його буквальній формі. Наприклад, не можна буквально вписати у літеральний регулярний вираз розрив рядка, тому потрібно використовувати екранування символу:
const pattern = /a\nb/;
const string = `a
b`;
console.log(pattern.test(string)); // true